Психологічний центр

Хочете вберегти свою дитину від поганого впливу...

Маєте проблеми у вихованні дітей...


 Голуб Лілія Василівна, спеціаліст вищої категорії, стаж роботи понад 28 років

Практичний психолог радить:





МОВНІ ІГРИ ПО ДОРОЗІ В ДИТЯЧИЙ САДОК

  1) Що з чого складається? Стілець складається зі спинки, сидіння, ніжок. Сорочка складається з рукавів, коміра, кишень, гудзиків.

2) Хто ким був раніше? Курочка була раніше курчам, а ще раніше яйцем. Риба була раніше мальком, а ще раніше ікринкою. Яблуко було раніше квіточкою.

3) Що спільного? Що спільного може бути у яблука і кубика? Вони обидва можуть бути червоними. Що спільного у ялинки і кактуса? У них є голки. Що спільного у пташки і літака? У них є крила.

4) Що станеться, якщо ... Що станеться, якщо не закрити холодильник? Що станеться, якщо залишити ввімкненою воду? Вислухайте відповіді дитини. Деяким ви здивуєтеся самі. Така гра розвиває мислення малюка.

5) Один - багато. Стілець - стільці, лікар - лікарі, людина - люди.

6) Назви ласкаво. Кіт - котик, будинок - будиночок, машина - машинка.

7) Я знаю п'ять імен. Дитина плескає в долоні - Таня, Софія, Богдан, Даня, Тіма. Називати можна не тільки імена - назви тварин, квітів, види посуду, меблів і т.д.

8) Узагальнюємо. Ви називаєте: береза, дуб, клен. Дитина повинна узагальнити - це дерева. Чашка, ложка, виделка - це посуд. Літак, вертоліт, дирижабль - це транспорт (уточнюємо: повітряний).

9) Антоніми. Найвищий - найнижчий, важкий - легкий, вгору - вниз, чорний - білий.

10) Асоціації. Називайте дитині предмет, а вона придумує асоціації, які у неї виникли з цим предметом. Наприклад: стакан - скло, білка - горішки, зайчик - морквина, льотчик - літак, книга - картинки.

11) Консервуємо. Скажіть дитині, що у вас є трилітрова банка, в яку ви будете консервувати всі слова на букву М, наприклад: малина, машина, моль, морква, магазин, міна, морозиво.

12) Що зайве? Мама каже: «В саду ростуть: яблуко, персик, бегемот, малина». Дитина називає зайве або плескає в долоні, коли почує зайве слово.

13) Я бачу щось ... Я бачу щось червоне - відшукуємо очима всі червоні предмети і називаємо їх. Можна змагатися - хто побачить більше червоних (зелених, круглих) предметів.

14) Загадуємо слово. Малюк загадує будь-яке слово. Мама за допомогою навідних запитань намагається дізнатися - що це. Наприклад: воно їстівне? У нього є крила? Його любить їсти зайчик? Потім міняємося місцями.




























Кілька коротких правил

1. Показуйте  дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву ) говорити дитині, що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання.
4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8. Завжди говоріть  дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує  особистість  дитини.
11. Визнайте право дитини на помилку.
12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.


Рекомендації батькам 

У роботі з дітьми з тривожністю необхідно
*    Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно  оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності
*    Постійно  підбадьорювати, заохочувати  демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
*    Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;
*    Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;
*    Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками,  розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
*    Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ;  допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості, рішучості, що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем; ігри, що виражають тривожність занепокоєння учасників, дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх, оцінити їх як  характеристики ігрових персонажів, а не даної дитини, і  на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
*    Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
*    Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій.
*    Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,  терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так ,щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми
*    Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.
*    Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
*    Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.
*    Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате, ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

Кілька порад батькам замкнутих дітей
*    Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
*     Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
*     Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
*     Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
*    Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
*    Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
*     Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Поради батькам конфліктних дітей
*    Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати  дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
*    Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
*    Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
*    Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей
*    У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.
*    Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».
*    Говоріть стримано, спокійно і м’яко.
*    Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
*     Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
*    Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
*    Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові.
*    Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив.
*    Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання, гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі:тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

Поради батькам щодо зняття
психологічного напруження у  дітей

У “шкільному” житті  першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючи невпевненість.
Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з  четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.
Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.
     1. Глибоке дихання
Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, - хворобливість і хвилювання.
     2. Фізичні навантаження
Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри - футбол, волейбол, теніс.
     3. Домашній затишок, спілкування з  четвероногим  другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Вчені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.
     4. Живопис
Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.
     5. Художнє слово
Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
     6. Театр
Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.
     7. Позитивні емоції
З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.
     8. Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.
     9. Спілкування з природою
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.
     10. Гра
Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має  для першокласників,  оскільки це та діяльність, без  якої  дитина шести років  не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  умови,  необхідні для розгортання справжньої гри: ініціатива, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  доцільно батькам  учнів першого класу  подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час.  Причому,  чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 
Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей,  поведінку уявних персонажів, їх  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей  у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.


ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

       Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
      Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
      Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
      Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.


Стаття 155 Сімейного кодексу України:
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.


Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України:
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
 тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення:
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 166 Кримінального Кодексу України:
Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 150 Кримінального Кодексу України:
Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Стаття 1178 Цивільного кодексу України
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.


Почуйте серцем голос вашої дитини

v Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
v  Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
v Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
v  Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую "Забагато, задовго, зачасто”.
v  Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати
v Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
v Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
v   Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
v Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
v Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
v У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
v Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
v  Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок
v  Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
v  Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей
v  Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
v  Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
v  Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також "як” і "чому”.
v   Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
v  Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
v  Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
v Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
v Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.
v   Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
v Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.
v Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.














Комментариев нет:

Отправить комментарий